Багато хто починає готуватись до тесту з української мови та літератури вже тоді, коли немає часу на ведення конспектів та прочитання великих за об’ємом текстів. На допомогу приходять пошукові запити на кшталт «наталка полтавка скорочено», «тигролови короткий зміст», «місто підмогильний дуже стисло». Ми дібрали 7 «за і проти», які допоможуть вам визначитись, чи справді скорочені перекази можуть стати рятівною соломинкою у підготовці.

 За
Проти
1

Скорочені перекази дозволяють освіжити в пам’яті події й сюжет.

Скорочені перекази дуже часто фокусуються на основних сюжетних лініях і персонажах, забуваючи про другорядних.

2

Твори скорочено – це економія часу.

Стислі перекази убивають фантазію і творче мислення.

3

Короткий зміст твору – це єдиний порятунок для того, хто взагалі не встигає прочитати текст.

Мала ймовірність того, що скорочені перекази орієнтуються на програму ЗНО, тому деталей, які будуть на тесті, там може не бути.

4Скорочені перекази дають загальне уявлення про текст. Якщо сподобається – читатиму, якщо ні – не буду.

Навряд чи можна сформувати думку про такі тексти, як «Я (Романтика)» Хвильового чи «Intermezzo» Коцюбинського, прочитавши їх короткий зміст.

5Тексти в короткому викладі – це єдина можливість підготуватись тим, хто взагалі не любить читати.

Любов і нелюбов до читання – це не справа обсягу. Скорочені твори не виправлятимуть помилок шкільних вчителів, які викладали предмет нудно й нецікаво.

6

Скорочені перекази – це данина прогресові. Сучасне покоління спілкується «скороченою мовою», тому для них читання текстів «у форматі Twitter» – це тільки корисно.

Звісно, зміст майже будь-якого твору можна передати у обсязі до 140 знаків, але тоді зовсім втрачається відчуття стилю й естетики. А одна з цілей літератури в школі – це виховання смаку.

7

Короткі тексти можуть стати чудовою базою для написання конспектів та схем.

Набагато ефективніше робити записи під час прочитання тексту у повному обсязі, тоді вам не потрібно буде звертатись до «скорочених творів», щоб скласти «скелет конспекту».

 


 Коментар від викладача ZNOUA Юліани Зеленої:

Якщо у тебе є досить часу для підготовки – однозначно читай повністю! Навіть більше: веди власний конспект, куди записуй всіх персонажів (не лише головних) та ключові слова до їх характеристики (наприклад, Кайдашиха – «жовті чоботи», «пани», «проше вас»), назви населених пунктів, час подій, основні сюжетні події та інші деталі, які видаються тобі важливими.

Скажу по секрету: уважно прочитавши «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного та «Місто» Валер’на Підмогильного, ти зможеш підібрати приклад з літератури чи не до будь-якої теми власного висловлення! Адже проблематика цих романів дуже широка, та й читати їх справді цікаво (я вже мовчу про пригодницький роман «Тигролови»).

Якщо ж ти твердо вирішив, що читати повністю «не твоє», або ж часу на це майже не залишилось – читай скорочені варіанти. АЛЕ. Тут є аж два «але»:

1) читай стисло, а не «дуже стисло» (хіба можна за сторінку передати суть роману на 300 сторінок?);

2) обов’язково перечитуй якісну теорію! (хоча б так у тебе є шанс дізнатись, що Фійона – персонаж «Тигроловів», а не відомого мультфільму).

Дай можливість програмним творам сподобатись тобі, і тоді ти точно запам’ятаєш їх.

Приємного читання! :)


То як ви готуватиметесь до ЗНО з української літератури? Читатимете твори повністю чи скорочено? Пишіть у коментарі!

Сподобався матеріал? Поділись ним!

Додати коментар


Захисний код
Оновити



Відео



 

blog zno club 220x300

 

Назад Назад

нагору