Наприкінці ХІХ - початку ХХ століття в Україні відбувся стрімкий розквіт літературного життя, з’явилося нове покоління талановитих культурних діячів і, разом з тим, створено десятки літературних угруповань та організацій. 

Пропонуємо пригадати ці організації, їх засновників та назви, адже на ЗНО це також знадобиться.

 

Літературні угруповання кінця ХІХ – поч. ХХ ст. :

Покутська трійка – В. Стефаник, Лесь Мартович, М. Черемшина

“Молода муза” (Львів) – Остап Луцький, Петро Германський, Василь Пачовський, Богдан Лепкий, Сидір Твердохліб.

Символістські угруповання: “Біла студія”, “Музагет”, “Гроно”

Футуристські групи: “Фламінго”, “Комкосмос” (перейменована на “Аспанфут”), “Нова генерація”

 

Мистецьке життя в Україні ХХ століття мало право на існування лише в межах лояльності до панівної комуністичної ідеології. Усі письменники поділялися за цим принципом на дві умовні категорії:

  •  «Попутники», що прагнули дотримуватися принципу об’єктивності мистецтва, не виступаючи відкрито проти радянської влади.
  •  «Пролетарські», які у своїй творчості свідомо керувалися ідеологічними настановами Комуністичної партії;


Угруповання “попутників”:

Ланка:
1924-1926 рр.
Київ
Представники: В. Підмогильний, Є. Плужник, Б. Антоненко-Давидович, Т. Осьмачка, Б. Тенета, Г. Косинка
Була реорганізована в МАРС (“Майстерня революційного слова” 1926-1934 рр.).

ВАПЛІТЕ (Вільна Академія Пролетарської Літератури):
1926-1928
Харків
Утворена за ініціативою М. Хвильового
Керівники: М. Хвильовий, М. Яловий, О. Досвітній
Представники: М. Бажан, О. Довженко, М. Куліш, В. Сосюра, П. Тичина та інші.
Перетворилась на «Пролітфронт» (Пролетарський літературний фронт)

ВАПЛІТЕ в особі Миколи Хвильового розпочала славетну літературну дискусію 1925—1928 рр. і перемогла в ній, довівши наявність і необхідність національної, специфічної української літератури, орієнтованої на Європу, а не на Росію.

Неокласики:
«Гроно п’ятірне»
Київ
Представники: Зеров, Рильський, Филипович, Бургардт, Драй-Хмара

 

“Пролетарські” угруповання:

Плуг (Спілка селянських письменників):
Харків
Керівник – Сергій Пилипенко
Представники: Наталя Забіла, Дмитро Бедзик, Володимир Гжицький

Гарт:
1923-1925 рр.
Керівник – Василь Еллан-Блакитний
Представники: Володимир Сосюра, Павло Тичина, Микола Хвильовий, Олександр Довженко

ВУСПП (Всеукраїнська Спілка Пролетарських Письменників):
Всеукраїнська спілка пролетарських письменників
Представники: І. Кулик, І. Микитенко, І. Ле, Л. Смілянський та ін.

Молодняк:
1926-1932
Представники:  С. Воскрекасенко, І. Гончаренко, Я. Гримайло
“Бойовий загон пролетарського фронту”


Еміграція: 

“Празька школа”:
Прага
Представники: О. Ольжич, Ю. Дараган, О. Теліга, Є. Маланюк, Л. Мосендз, О. Лятуринська, Н. Лівицька-Холодна, О. Стефанович та ін.

МУР (Мистецький український рух):
Створений у 1945 р.
Німеччина
Представники: Є. Маланюк, У. Самчук, І. Багряний, Т. Осьмачка, В. Барка, Ю. Косач та інші.

Нью-Йоркська група:
Нью-Йорк
Представники: Б. Бойчук, Б. Рубчак, Ю. Тарнавський, П. Килина, Е. Андієвська, В. Вовк та ін.

 

Літературні угруповання 80-90-х років ХХ ст. :

“Бу-Ба-Бу” ((Бурлеск-Балаган-Буфонада) – Ю. Андрухович, В. Неборак, О. Ірванець
“Нова дегенерація” – С. Процюк, І. Ципердюк, І. Андрусяк
“Пропала грамота” – Ю. Позаяк, В. Недоступ, С. Либонь
“Західний вітер” – В. Махно, Б. Щавурський, В. Гайда, Г. Безкоровайний
“ЛуГоСад” – І. Лучук, Н. Гончар, Р. Садловський
“500” – М. Розумний та ін.
“Червона фіра” – С. Жадан, Р. Мельників, І. Пилипчук

 

Більшість з усіх організацій та угруповань, наведених вище, давно припинили свою діяльність. Але деякі з тих, що були створені ближче до перетину ХХ та ХХІ століття, існують донині.

Сподобався матеріал? Поділись ним!

Додати коментар


Захисний код
Оновити




 

blog zno club 220x300

 

Система Orphus

нагору
×