Завантажити PDF: «5 лайфхаків для ЗНОшників»
uspih Для успішного складання ЗНО важливо забезпечити не тільки відповідний рівень знань, а й психологічну підготовку.

 

Будь-який висококваліфікований педагог вам скаже, що результати іспиту не завжди визначаються рівнем знань учня. Часом ті, хто готувався, не шкодуючи сил — без сну та відпочинку — і, здаєься, знає все назубок, отримують гірші результати, ніж ті, хто особливо нічим не жертвував, працював, так би мовити, без перенапруження. Часом кажуть, мовляв, пощастило. Але річ не у везінні, а в тому, що успіх на екзамені залежить не тільки і не стільки від рівня знань, а значною мірою від здатності дитини справитися з хвилюванням, зосередитися, мобілізуватися, організувати свою діяльність і правильно розрахувати сили. Реакція на екзаменаційний стрес багато в чому визначає результат ЗНО.

Чому одні діти спокійно складають тести, а інші — дуже хвилюються і бояться?

Будь-який екзамен — це випробування, яке пов'язане фізичною, інтелектуальною й емоційною напругою. Саме цей стан і називають екзаменаційним стресом. Існує два основні варіанти реакції на нього.

Перший — активізація, мобілізація, концентрація всіх зусиль. У цьому випадку зберігається здатність спокійно й адекватно оцінювати запитання й завданн, співвідносити їх зі своїми знаннями, а також об'єктивно ставитися до труднощів. Для другого ж варіанту характерні розгубленість, страх невдачі, паніка. Тоді втрачається здатність адекватно реагувати. Тому гарно скласти іспит стає складно навіть тим, хто відмінно знає матеріал.

Відповідно, батькам слід замислитися над тим, чи потрібна допомога психолога під час підготовки до ЗНО. Кожна дитина може готуватися до тестування по-своєму. Специфіка навчальної діяльності значною мірою залежить від індивідуальних особливостей мислення, пам'яті, уваги, темпу роботи і тому подібне. Тому важливо заздалегідь з’ясувати, які можливі труднощі з’являтимуться в дитини під час підготовки і складання ЗНО.

Головні фактори, що викликають чи підсилюють екзаменаційний стрес, — це, насамперед, негативна налаштованість, невизначеність і обмеження в часі, сумніви у повноті та міцності знань, у власних силах. Також можуть впливати особливості організації діяльності, притаманні кожній дитині. Наприклад, якщо випускник занадто повільний, довго виробляє ті чи інші навички, не вміє планувати час, якщо у нього знижена працездатність, підвищена втомлюваність, низька стресостійкість, фізичне й інтелектуальне перенапруження.

Допомогти знизити вплив цих факторів можуть батьки і педагоги. Створення атмосфери невдачі — основна помилка педагогів під час підготовки до тестування. “Часу зовсім не лишилося”, “Не готові”, “Не складете”, “З такими знаннями розраховувати немає на що” - постійне повторення цих фраз, тактика залякування, помножена на власне хвилювання дитини, підвищує тривожність, формує негативну установку. Натомість педагог має зробити все, щоб знизити рівень тривожності й страх невдачі.

Проведення пробного тестування без оцінювання з подальшим аналізом проблем і складних ситуацій допоможе визначити індивідуальну тактику підготовки й поведінки на іспиті. Це треба робити спокійно, аби не посилити хвилювання.

Правильно організовані пробні екзамени дозволять зняти невизначеність, навчити дітей використовувати індивідуальні особливості організації діяльності, сформувати навички роботи з тестовими завданнями, позитивну установку.

Слід пам'ятати, що одна з головних причин невдачі на іспитах — фізичне й психологічне перенпруження через нераціональну організацію підготовки протягом тривалого часу. Тому треба слідкувати за правильною організацією робочого процесу.

 

Редактор: Ольга Мілінчук

Сподобався матеріал? Поділись ним!

Додати коментар


Захисний код
Оновити




 

blog zno club 220x300

 

Система Orphus

нагору
×