Визначаємося з предметами та виробляємо стратегію підготовки

Скільки предметів вибрати та як почати готуватись? Адже час іде, а результат всім потрібен тільки найкращий.

Найперша допомога батьків потрібна випускникові вже на етапі вибору екзаменів. Співробітники приймальних комісій відзначають, що якщо раніше випускники обирали факультет і “підтягували” предмети, які потрібно складати при вступі, то зараз обирають такі спеціальності, за якими зможуть скласти тести. Тож слід аби ви разом з дитиною вибрали факультет і спеціальність, а також задалегідь продумали варіанти вступу на різні факультети та різні форми навчання. При цьому важливо знайти компроміс між бажаним та реальними можливостями. Адже, як кажуть психологи й соціологи, одним із подальших наслідків вступної кампанії є розчарування в обраній спеціальності.

Постарайтеся допомогти вашій дитині вибрати ті іспити, котрі відповідають його майбутній бажаній професії.

Коли необхідні екзамени вибрано, настає наступний етап: слід розробити стратегію підготовки. Ви, як батьки, маєте розуміти, що успішне проходження тестування залежить такою ж мірою від підготовки, як і від рівня знань.

Перш за все, дізнайтеся, чи дають якісь «бонуси» при вступі результати олімпіад.

Якщо вони є, варто готуватися до олімпіад. Та й навчальні заклади недаремно вважають «олімпіадників» сильнішими студентами. Навіть якщо ваша дитина не переможе на олімпіаді, це дасть їй неоціненний досвід, що вже, погодьтеся, немало. Батькам і випускникам слід частіше зазирати на сайти різних навчальних закладах. Вони можуть проводити відкриті олімпіади та конкурси. У них, безперечно, варто брати участь.

Та паралельно з цим слід активно готуватися до тестування.

Багато хто з батьків задається питанням, як краще це робити — самостйно чи з допомогою викладача. Фахівці кажуть, що підготовку до випускних екзаменів можна починати не тільки у випускному класі. Визначте рівень знань вашої дитини, щоб зрозуміти, яка робота вас чекає, де у випускника “пробіли” в знаннях. Якщо ви дійдете висновку, що самостійно “ліквідувати” ці пробіли вам не під силу, краще звернутися до спеціалістів.

Викладач — допомога, але не панацея

Коли б майбутній абітурієнт не розпочав підготовку до ЗНО, головне — об'єктивно оцінити рівень його знань. Нехай він пройде кілька тестів з вибраного предмету, не підглядаючи у відповіді. Підрахуйте кількість балів. Чи влаштовує вона вас? Якщо так або хоча б близько до бажаного, можна готуватися власними силами. Якщо ж результат далекий від потрібного, слід шукати допомоги в учителя. Заняття  допоможуть систематизувати знання із предмету.

Не забудьте пересвідчитися, що викладач має досвід підготовки абітурієнтів саме до ЗНО, бажано з хорошими результатами. Якщо форма підготовки групова, то групи не повинні бути великими, а діти не мають надто відрізнятися за рівнем знань.

Зверніть увагу, аби заняття з викладачем не перетворювалися в постійне вирішення тестів. Завдання викладача — дати знання й допомогти їх упорядкувати, а не привчити дитину до певного формату екзамену. До тестів треба переходити вже пізніше, коли буде сформовано необхідний багаж знань. Інакше вирішення тесту перетвориться у своєрідну “відгадайку”, а від такого підходу більше шкоди, аніж користі.

Та не слід забувати, що жоден шкільний учитель чи заняття на підготовчих курсах, чи навіть репетитор із вузу — не є панацеєю. У першу чергу учневі доведеться працювати самостійно. А отже завдання батьків — допомогти йому організувати ці додаткові заняття.

Підготовку до кожного предмета краще систиматизувати. Тобто розбити предмет на певні розділи й почати повторювання за ними. Посібники для ЗНО краще поки відкласти, а скористатися класичними підручниками для абітурієнтів. Підійдуть і знайомі шкільні підручники. Але пам'ятайте, що цей матеріал не завжди викладено системно, як це треба при підготовці до іспитів.

Допоможіть абітурієнту розпланувати, в які строки пройти кожен розділ. На етапі підготовки можуть знадобитися не щоденні заняття з викладачем, а консультації з певних питань. Подумайте, до кого ваша дитина може звернутися в разі такої потреби.

Уже за два-три місяці до іспиту, коли основний матеріал розібрано й вивчено, варто повернутися до тестів та спокійно їх вирішувати по одному за день. Спокійно, але в умовах максимально наближених до екзаменаційних: без допомоги довідників та словників, без інтернету й калькулятора. Час також краще обмежувати: вдома треба навчитися робити всі завдання в повному обсязі за той час, який буде дано під час тесту. А ще краще скоротити його на півгодини, адже на тестуванні деяка втрата часу неминуча через організаційні питання.

Успіхів вам!

Редактор: Ольга Мілінчук

Сподобався матеріал? Поділись ним!

• Наступна >