Хто такі «гуманітарії», і як не помилитися з вибором професії
Розберімось, як же не помилитися з вибором свого майбутнього.
“Я люблю читати, отже, я гуманітарій і буду філологом.” Знайомо? Мабуть, так. На жаль, подібна думка — поверхова і зазвичай призводить до неправильного вибору професії. Насправді гуманітарій — не той, хто любить читати хороші книжки. Читати повинна кожна нормальна людина. Великий фізик Альберт Ейнштейн захоплювався Достоєвським. Геніальний конструктор космічних кораблів Сергій Корольов регулярно перечитував “Війну і мир” і знав напам'ять багато віршів Єсеніна. Але це не зробило їх гуманітаріями.
Буває й гірше: останнім часом “гуманітаріями” коректно називають тих, хто, відсидівши 10 років у школі, не може порахувати площу квадрату і не пам'ята таблицю множення. Як правило, це звичайні ледацюги. Але ж слово “ледацюга” - образливе, а “гуманітарій” - ні.
Звичайно, гуманітарні науки відрізняються від точних. Але зовсім не так, як здається багатьом. Річ у тому, що природні (точні) науки прагнуть до об'єктивного відображення світу. Гуманітарні ж стосуються більше людської уяви. Як кажуть психологи, в будь-якого явища є щонайменше сім пояснень. А в будь-якій ситуації — сім способів дії. Тому головна задача гуманітарія — побачити цю багатозначність і складність явищ.
Наприклад, літературний текст для гуманітарія — це спосіб пізнання світу. Ми можемо пізнавати себе за допомогою тексту. Можемо аналізувати взаємовідносини героїв. Можемо розглядати, як і з чого зроблено текст. Тобто, “копатися” в ньому. Якщо людині це цікаво — дивитися вглиб тексту, вишукувати якісь смисли, то вона гуманітарій. Якщо ж вона просто захоплюється — то це просто хороша людина. Але до гуманітарних професій навряд чи це має відношення.
Ви думаєте, філологи — це ті, хто любить літературу? Зовсім ні! Вони її вивчають. Вони вже не можуть любити книги просто так.
“Гуманітаріями” інколи називають себе й люди мистецтва. Шкода, але мистецтво й гуманітарні дисципліни — це різні речі. Мистецтво зачіпає почуття, а гуманітарні науки звертаються до розуму. Так, у Середньовічній Європі гуманітарні науки називалися вільним мистецтвом (до речі, в їх число входила й арифметика). Але з часів Середньовіччя багато води збігло.
Тим, хто хоче вступати в творчий виш, треба вчитися думати й аналізувати. І в цьому допоможе вивчення літератури. Завдяки їй можна навчитися по-різному сприймати життєві колізії, душевні стани.
Формально ви, звісно, можете набрати потрібну кількість балів і вступити до творчого вишу. Але ж насправді, щоб стати артистом, режисером, музикантом чи художником, треба не просто вивчити твори, а пропустити їх через себе.
Якщо ви готові зануритися в цей світ “з головою”, обирайте такий напрямок. Якщо ні — ліпше пошукайте собі іншу професію.
Редактор: Ольга Мілінчук